Великий тлумачний словник сучасної мови

пожмаканий

пожма́каний

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пожмакати.

|| пожмакано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Те саме, що зім'ятий 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пожмаканий — пожма́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пожмаканий — див. зім'ятий  Словник синонімів Вусика
  3. пожмаканий — ПОЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до пожма́кати. Він витяг з кишені піджака вже добре пожмакану газету (В. Собко); // у знач. прикм. Витяг [Петро Карпович] з-за халяви товстий пожмаканий рукопис (Є.  Словник української мови у 20 томах
  4. пожмаканий — ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я.  Словник синонімів української мови
  5. пожмаканий — ПОЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пожма́кати. Він витяг з кишені піджака вже добре пожмакану газету (Собко, Нам спокій.., 1959, 52); // У знач. прикм. Витяг [Петро Карпович] з-за халяви товстий пожмаканий рукопис (Є. Кравч., Квіти..  Словник української мови в 11 томах