Великий тлумачний словник сучасної мови

пожовувати

пожо́вувати

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех.

Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу.

|| у сполуч. зі сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пожовувати — пожо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пожовувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
  3. пожовувати — ПОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., що і без прям. дод. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. Пожовуючи смаглу губу, підполковник дивився на карту (О. Гончар); // чим, у сполуч. зі сл. губами, ротом.  Словник української мови у 20 томах
  4. пожовувати — ПОЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. Пожовуючи смаглу губу, підполковник дивився на карту (Гончар, III, 1959, 104); // у сполуч. із сл. губами, ротом.  Словник української мови в 11 томах