позадкувати

позадкува́ти

-ую, -уєш, док., розм.

1》 Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад.

|| Податися назад (від несподіванки, злякавшись кого-, чого-небудь і т. ін.).

|| Відступити в бою, на війні.

2》 перен. Відмовитися від своїх думок, слів, намірів, обіцянок.

Значення в інших словниках

1. позадкувати — позадкува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. позадкувати — ПОЗАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад. Бабуся позадкувала до дверей, махаючи руками (А. Хижняк); Коліями квапливо пропихкав паровоз і, певне пройшовши стрілку, позадкував до ешелону (П.  Словник української мови у 20 томах
3. позадкувати — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. позадкувати — ПОЗАДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. 1. Піти, полізти і т. ін. куди-небудь задом наперед, назад. Бабуся позадкувала до дверей, махаючи руками (Хижняк, Тамара, 1959, 262); Коліями квапливо пропихкав паровоз і, певне пройшовши стрілку...  Словник української мови в 11 томах