Великий тлумачний словник сучасної мови

позакочуваний

позако́чуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позакочувати.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позакочуваний — позако́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позакочуваний — ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позако́чувати; // у знач. прикм. Цей закуток .. видавався їй особливо мальовничимЙого колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. позакочуваний — ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позако́чувати; // У знач. прикм. Цей закуток.. видавався їй особливо мальовничим. Його колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Вільде, Сестри.., 1958, 517).  Словник української мови в 11 томах