позакочуваний
ПОЗАКО́ЧУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до позако́чувати;
// у знач. прикм.
Цей закуток .. видавався їй особливо мальовничимЙого колоритність доповнювали дівчата з позакочуваними рукавами та підтиканими спідницями (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)