Значення в інших словниках
-
позбавити —
позба́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
позбавити —
ПОЗБА́ВИТИ див. позбавля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
позбавити —
син. позбавити когось свого товариства: бортонути, відшити.
Словник жарґонної лексики української мови
-
позбавити —
позбавля́ти / позба́вити життя́ (ві́ку). Умертвляти, убивати кого-небудь. Удвох із .. дружиною залишились одного разу без обіду, бо шкода було позбавляти життя коропа, який плавав у них у відрі… (Ю.
Фразеологічний словник української мови
-
позбавити —
ВІДБИРА́ТИ (доводити до втрати кимось певних властивостей, якостей, почуттів і т. ін.), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ПОЗБАВЛЯ́ТИ. — Док.: відібра́ти, забра́ти, відня́ти, відійня́ти, позба́вити.
Словник синонімів української мови
-
позбавити —
ПОЗБА́ВИТИ див. позбавля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
позбавити —
Позбавити, -влю, -виш гл. Лишить. Най ся багач не хвалить, що мя Гандзі позбавить. Чуб. V. 39. Бодай ти, мати, в світі не жила, що ти Ганнусі життя позбавила. Чуб. V. 54.
Словник української мови Грінченка