позбавляти
позбавля́ти
-яю, -яєш, недок., позбавити, -влю, -виш; мн. позбавлять; док., перех.
1》 Забирати, віднімати щось у кого-небудь, залишати кого-, що-небудь без чогось.
|| Не давати кому-небудь можливості здійснювати щось, забороняти кому-небудь щось робити. Позбавляти права голосу.
2》 Звільняти кого-небудь від чогось небажаного; допомагати кому-небудь уникнути чогось.
3》 тільки док., кому чого, розм. Зменшити, урізати.
4》 тільки док., розм. Ушкодити, зіпсувати що-небудь.
5》 розм. Доводити до загину, знищувати всіх чи багатьох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови