позбувати

позбува́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Збути все чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. позбувати — позбува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позбувати — ПОЗБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Збути все або багато чого-небудь. В її клункові були коралі та деяка одежина. Вона те все позбувала .. – та грошей було мало (М.  Словник української мови у 20 томах
3. позбувати — позбува́ти / позбу́ти жир (жи́ру). Худнути. (Храпко:) Їй-Богу пострижу (Дуню)! Хай лиш там свого жиру позбуде (Панас Мирний).  Фразеологічний словник української мови
4. позбувати — ПОЗБУВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Збути все або багато чого-небудь. В її клункові були коралі та деяка одежина. Вона те все позбувала.. — та грошей було мало (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. позбувати — Позбува́ти, -ва́ю, -єш гл. Сбыть (во множествѣ). Подушки і рядна, усе позбувала за царство небесне Марусі і за душу свою й Наумову. Кв.  Словник української мови Грінченка