позводитися

позво́дитися

-имося, -итеся, док.

1》 Піднятися, підвестися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).

2》 Піднестися над чим-небудь, вирізняючись з-поміж чогось своєю висотою (про все чи багато чого-небудь).

3》 З'явитися, постати внаслідок будування (про все чи багато чого-небудь).

4》 Занепасти, змарнуватися, пропасти (про все чи багато чого-небудь).

|| Виродитися, зникнути (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь).

Значення в інших словниках

1. позводитися — позво́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позводитися — ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. 1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
3. позводитися — ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. 1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (Мик., II, 1957, 422).  Словник української мови в 11 томах
4. позводитися — Позво́дитися, -димося, -дитеся гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка