позводитися

ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док.

1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (І. Микитенко).

2. Піднестися над чим-небудь, виділяючись з-поміж чогось своєю висотою (про все або багато чого-небудь).

Шляхи-шосе шліфовані, Мережані, заковані Дубовії мости Веселками позводились (М. Гірник).

3. З'явитися, постати в результаті будування (про все або багато чого-небудь).

4. Занепасти, змарнуватися, пропасти (про все або багато чого-небудь).

Сади наші [хлопів] .. понівечились, пасіки позводилися (І. Франко);

// Виродитися, зникнути (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Позводилося панів багато, панувати ні з чого (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. позводитися — позво́дитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позводитися — -имося, -итеся, док. 1》 Піднятися, підвестися (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 Піднестися над чим-небудь, вирізняючись з-поміж чогось своєю висотою (про все чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позводитися — ПОЗВО́ДИТИСЯ, имося, итеся, док. 1. Піднятися, підвестися (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Хлопці позводилась на лікті, ще тісніше збилися в купу, щоб не пропустити й слова з Маркового оповідання (Мик., II, 1957, 422).  Словник української мови в 11 томах
4. позводитися — Позво́дитися, -димося, -дитеся гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка