позводити
ПОЗВО́ДИТИ, джу, диш, док.
1. кого. Звести вниз усіх або багатьох.
Копронідос мусив брати кожного ченця під плечі й позводив їх з сходів, а потім повів по алеї (І. Нечуй-Левицький).
2. кого. Допомогти встати, піднятися; підвести всіх або багатьох.
Попереду повезли батька.., а за ним його старшого сина Сандула, а за ним меншого сина Степана .. Позводили їх усіх трьох з возів і поприв'язували до стовпів (І. Нечуй-Левицький).
3. що. Спорудити, збудувати все або багато чого-небудь.
Оті шпилі і куполи Багатий шляхтич не позводив. Їх світові на вічний подив Вкраїнські нуждарі звели! (Д. Павличко).
4. кого. Привести, зібрати з різних місць в одне всіх або багатьох.
– Позводили [селяни] худобу назад в економію (А. Головко).
5. кого, що. Наблизити одне до одного, з'єднати одне з одним (усіх або багатьох, усе або багато чого-небудь);
// Стулити краї, сторони, кінці чого-небудь.
З-за дверей висунулось двоє дітей – чорні, замурзані, в якихсь ганчірках, замість сорочок, котрі вони якось соромливо позводили на грудях чорними рученятами, – бо застібок не було... (Панас Мирний).
6. кого. Привабити, спокусити всіх або багатьох.
Пощо скаламутили ви [пани] наше життя, оголили й запаскудили наші гори, позводили наших дівчат..? (Г. Хоткевич).
7. що. Підраховуючи, зробити підсумок, обчислити все або багато чого-небудь.
Герман Гольдкремер .. добув величезну рахункову книжку, щоби позводити рахунки за весь тиждень (І. Франко);
Рахунків тепер не посилаю, бо ще хазяйки їх не позводили (Леся Українка).
8. кого, що. Винищити, згубити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
– На біса Щук пускаєш, пане-брате? – Озвавсь сусід, – ось потривай! Ти гірше тільки тим нашкодиш – Усіх Лящів позводиш: їх Щуки. заїдять... (Л. Глібов);
– А тепер і бур'ян позводимо, щоб хто не дознався (Панас Мирний);
// Занапастити всіх або багатьох, змарнувати все або багато чого-небудь.
Що ті чвари, а що княжі січі Позводили життя чоловіче!.. (Панас Мирний).
◇ Зво́дити / звести́ (позво́дити) кінці́ [з кінця́ми] [доку́пи] див. зво́дити;
(1) Позво́дити з ума́ (д) див. зво́дити;
(2) Позво́дити з хазя́йства (хлі́ба) – те саме, що Зво́дити / звести́ з хазя́йства (хлі́ба) (всіх або багатьох) (див. зво́дити);
(3) Позво́дити на той світ – те саме, що Зво́дити / звести́ з сві́ту (див. зво́дити).
Позводила [Пріська] на той світ аж трьох мужиків (Г. Квітка-Основ'яненко);
(4) Позво́дити раху́нки (д) див. зво́дити.
Словник української мови (СУМ-20)