позвішуваний

позві́шуваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позвішувати.

Значення в інших словниках

1. позвішуваний — позві́шуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позвішуваний — ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позві́шувати. Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
3. позвішуваний — ПОЗВІ́ШУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позві́шувати. Довгі кінці од кожної штуки [матерії] зумисне були позвішувані до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 44).  Словник української мови в 11 томах