Великий тлумачний словник сучасної мови

позгонити

позго́нити

див. позганяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позгонити — позго́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позгонити — ПОЗГО́НИТИ див. позганя́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. позгонити — ПОЗГО́НИТИ див. позганя́ти.  Словник української мови в 11 томах
  4. позгонити — Позго́нити, -ню, -ниш гл. 1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили. Мир. ХРВ. 39. 2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.  Словник української мови Грінченка