поздирати

поздира́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях.

2》 Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. (все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях).

|| Зірвати, зняти повішене, одягнене, взуте і т. ін. (все чи багато чого-небудь).

3》 розм. Взяти насильно, проти волі й бажання кого-небудь усе чи багато чогось.

Значення в інших словниках

1. поздирати — поздира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (І. Сенченко). 2. Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Сенч., На Бат. горі, 1960, 28).  Словник української мови в 11 томах
4. поздирати — Поздира́ти, -ра́ю, -єш гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка