поздирати
поздира́ти
-аю, -аєш, док., перех.
1》 Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях.
2》 Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. (все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях).
|| Зірвати, зняти повішене, одягнене, взуте і т. ін. (все чи багато чого-небудь).
3》 розм. Взяти насильно, проти волі й бажання кого-небудь усе чи багато чогось.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поздирати — поздира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (І. Сенченко). 2. Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Сенч., На Бат. горі, 1960, 28). Словник української мови в 11 томах
- поздирати — Поздира́ти, -ра́ю, -єш гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у. Словник української мови Грінченка