1. Словник української мови Грінченка

поздирати

Поздира́ти, -ра́ю, -єш

гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздирати — поздира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. 2》 Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. (все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях). || Зірвати, зняти повішене, одягнене, взуте і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (І. Сенченко). 2. Відідрати, відірвати прибите, приклеєне, прикріплене і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. поздирати — ПОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зідрати, зняти верхній шар чого-небудь у багатьох місцях. Чайник був давно вичищений. Рубін поздирав долотом увесь накип всередині (Сенч., На Бат. горі, 1960, 28). Словник української мови в 11 томах