Значення в інших словниках
-
позначити —
позна́чи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
позначити —
[позначиетие] -чу, -чиеш; нак. -ач, -ачтеи і [позначитие] -чу, -чиш; нак. -ачи, -ач'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
позначити —
ПОЗНА́ЧИ́ТИ див. познача́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
позначити —
ВІДЗНАЧА́ТИ (виділяти що-небудь якоюсь позначкою), ПОЗНАЧА́ТИ, ВІДМІЧА́ТИ, ПОМІЧА́ТИ, ВІДЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше, ВІДМІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.: відзна́чи́ти, позна́чи́ти, відмі́тити, помі́тити.
Словник синонімів української мови
-
позначити —
ПОЗНА́ЧИ́ТИ див. познача́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
позначити —
Познача́ти, -ча́ю, -єш сов. в. позначи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.
Словник української мови Грінченка