позов

по́зов

позову і рідко позву, ч.

1》 Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав.

Віндикаційний позов — позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння.

Зустрічний позов — власний позов однієї сторони (відповідача) до іншої (позивача), пред'явлений для спільного розгляду позову, який спочатку був пред'явлений позивачем відповідачеві.

Негаторний позов — позов, направлений на усунення перешкод, що заважають власнику користуватися своїм майном.

Позов про присудження — позов, направлений на примушення відповідача здійснити певні дії або утриматися від неправомірних дій.

Регресивний позов — вимога кредитора щодо повернення грошової суми, яку він з вини боржника сплатив іншій особі.

Подавати позов — порушувати, розпочинати судову справу.

2》 Цивільна судова справа. Виграти позов.

Значення в інших словниках

1. позов — по́зов іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. позов — (на кого) позивання; (цивільний) <�судова> справа; п! ПРЕТЕНСІЯ.  Словник синонімів Караванського
3. позов — ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч. 1. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. позов — (англ. аction) звернення до суду, арбітражу або третейського суду за захистом порушеного чи оспорюваного права, інтересу, що охороняється законом. Мета його – задовольнити претензії, раніше пред’явлені відповідачеві і не виконані ним.  Економічний словник
5. позов — Скерована до суду заява позивача.  Універсальний словник-енциклопедія
6. позов — ПО́ЗОВ (звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав), ПО́ЗВА, ПРЕТЕ́НЗІЯ. Конецпольський подав позов у суд на Вишневецького, так само як і Казановський (І.  Словник синонімів української мови
7. позов — По́зов, по́зву і по́зову; по́з(о)ви, -вів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. позов — ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч. 1. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (Рад.  Словник української мови в 11 томах
9. позов — Позо́в, -зву и позо́ву м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.  Словник української мови Грінченка