позовний

позо́вний

-а, -е.

Прикм. до позов.

Позовна давність — строк для захисту права за позовом.

Позовна заява — зовнішня форма вираження позову, що повинна містити певні реквізити.

Позовне судочинство — вид цивільного судочинства; існує при звертанні до суду за захистом порушених прав або інтересів по суперечкам, що випливають з цивільних, трудових, сімейних правовідносин, які характеризуються рівністю правового положення сторін.

Значення в інших словниках

1. позовний — позо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. позовний — [позоўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові України (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах
4. позовний — ПОЗО́ВНИЙ, а, е. Прикм. до по́зов. Загальна трирічна позовна давність поширюється і на правовідносини, що виникли до надання чинності Цивільному кодексові УРСР (Цив. кодекс УРСР, 1950, 3).  Словник української мови в 11 томах