покалатати

покалата́ти

-аю, -аєш, док.

1》 Сильно постукати.

2》 Подзвонити; забити у дзвін.

Значення в інших словниках

1. покалатати — покалата́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покалатати — ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й .. далі [підуть] (І.  Словник української мови у 20 томах
3. покалатати — покала́тати вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. покалатати — ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й.. далі [підуть] (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. покалатати — Покалата́ти, -та́ю, -єш гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.  Словник української мови Грінченка