покала́тативульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
покалатати —
покалата́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
покалатати —
-аю, -аєш, док. 1》 Сильно постукати. 2》 Подзвонити; забити у дзвін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покалатати —
ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й .. далі [підуть] (І.
Словник української мови у 20 томах
покалатати —
ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й.. далі [підуть] (Фр.
Словник української мови в 11 томах
покалатати —
Покалата́ти, -та́ю, -єш гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка