1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

покалатати

покала́тати вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покалатати — покалата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покалатати — -аю, -аєш, док. 1》 Сильно постукати. 2》 Подзвонити; забити у дзвін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покалатати — ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й .. далі [підуть] (І. Словник української мови у 20 томах
  4. покалатати — ПОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Сильно постукати. Як приходила здекуція [екзекуція], то ми з бабою ховалися у лози, мов від татар, а хату замикали. То ті здекутники [екзекутори] прийдуть, покалатають, покленуть та й.. далі [підуть] (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. покалатати — Покалата́ти, -та́ю, -єш гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у. Словник української мови Грінченка