покатати

Значення в інших словниках

1. покатати — поката́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. покатати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Повозити кого-небудь для розваги; катати якийсь час. 2》 неперех., розм. Швидко поїхати, піти, побігти і т. ін. || Податися, рушити, відправитися куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покатати — ПОКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого. Повозити кого-небудь для розваги; катати якийсь час. Коли чоловік покатав її селом.., тоді цілком визнала перевагу власної автомашини (Ю. Яновський); – А мене за пораду на водоході вашому покатаєте... (О. Словник української мови у 20 томах
4. покатати — ВІДПРАВЛЯ́ТИСЯ (починати відхід, від'їзд, відліт з якого-небудь місця), ВИРУША́ТИ, РУША́ТИ, ВІДБУВА́ТИ, ВІДХО́ДИТИ (про людей — пішки; про поїзди, пароплави); ВІД'ЇЖДЖА́ТИ, ВІД'ЇЗДИ́ТИ (про людей, наземний транспорт); ВИЇЖДЖА́ТИ... Словник синонімів української мови
5. покатати — ПОКАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Повозити кого-небудь для розваги; катати якийсь час. Коли чоловік покатав її селом.., тоді цілком визнала перевагу власної автомашини (Ю. Янов., II, 1954, 167); — А мене за пораду на водоході вашому покатаєте… (Донч. Словник української мови в 11 томах
6. покатати — Поката́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Покатать, повозить. 2) Быстро поѣхать. О. Гервасій покатав льодом, тільки паламар поньокує. Св. Л. 95. Словник української мови Грінченка