покиданий

поки́даний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покидати 1-3).

|| покидано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. покиданий — поки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покиданий — ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покида́ти 1–3. Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати – і знову на своє місце (Ю. Яновський); // поки́дано, безос. пред. Їхню одежу покидано за борт (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. покиданий — ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покида́ти 1-3. Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати — і знову на своє місце (Ю. Янов., І, 1954, 65); // поки́дано, безос. присудк. сл. Їхню одежу покидано за борт (Ю. Янов., II, 1958, 81).  Словник української мови в 11 томах