покиданий
ПОКИ́ДАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покида́ти 1–3.
Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати – і знову на своє місце (Ю. Яновський);
// поки́дано, безос. пред.
Їхню одежу покидано за борт (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)