покиданий

ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покида́ти 1-3.

Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати — і знову на своє місце (Ю. Янов., І, 1954, 65);

// поки́дано, безос. присудк. сл.

Їхню одежу покидано за борт (Ю. Янов., II, 1958, 81).

Значення в інших словниках

1. покиданий — поки́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покиданий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покидати 1-3). || покидано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покиданий — ПОКИ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покида́ти 1–3. Він вискочив з машини, схопив покидані німецькі автомати – і знову на своє місце (Ю. Яновський); // поки́дано, безос. пред. Їхню одежу покидано за борт (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах