Значення в інших словниках
-
покидище —
поки́дище 1 іменник середнього роду мотлох рідко поки́дище 2 іменник середнього роду, істота про негідну людину зневажл.
Орфографічний словник української мови
-
покидище —
ПОКИ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що по́ки́дьок. Тут були фінікійці, греки, перси, був великий Іскандер, візантійці, християни, усі лишали по собі сліди, усе стало здобиччю часу, руїною, покидищем – і тільки вітри, море та білі хмари, а більше нічого (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
покидище —
ПОКИ́ДИЩЕ, а, с., рідко. Те саме, що по́ки́дьок.
Словник української мови в 11 томах
-
покидище —
Поки́дище, -ща с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка