покликаний
покли́каний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покликати.
|| покликано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який має, відчуває покликання до чого-небудь; здатний на щось.
3》 у знач. прикм. Признач. або обраний для певної мети, що-небудь зробити, виконати і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови