поклонниця

покло́нниця

-і.

Жін. до поклонник.

Значення в інших словниках

1. поклонниця — покло́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поклонниця — ПОКЛО́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до покло́нник. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі “модерни”, але в трьох драмах сього автора я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом (Леся Українка); В коридорах, після уроків...  Словник української мови у 20 томах
3. поклонниця — ПОКЛО́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до покло́нник. Я не абсолютна (далеко ні!) поклонниця Метерлінка і взагалі «модерни», але в трьох драмах сього автора я справді бачу нові елементи штуки, скомбіновані з великим таланом (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах