покулений
поку́лений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покулити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипоку́лений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покулити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови