Великий тлумачний словник сучасної мови

покулений

поку́лений

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покулити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покулений — поку́лений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. покулений — ПОКУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до поку́лити; // у знач. прикм. Хвилю стояла [Анна] мовчки, випростовуючи свою високу стать та розправляючи покулені пальці (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. покулений — ПОКУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до поку́лити; // У знач. прикм. Хвилю стояла [Анна] мовчки, випростовуючи свою високу стать та розправляючи покулені пальці (Фр.  Словник української мови в 11 томах