покулений
поку́лений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покулити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покулений — поку́лений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- покулений — ПОКУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до поку́лити; // у знач. прикм. Хвилю стояла [Анна] мовчки, випростовуючи свою високу стать та розправляючи покулені пальці (І. Словник української мови у 20 томах
- покулений — ПОКУ́ЛЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до поку́лити; // У знач. прикм. Хвилю стояла [Анна] мовчки, випростовуючи свою високу стать та розправляючи покулені пальці (Фр. Словник української мови в 11 томах