покірник покі́рник -а, ч. Покірний комусь чоловік. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках покірник — див. покірний Словник синонімів Вусика покірник — ПОКІ́РНИК, а, ч. Покірний комусь чоловік. Словник української мови у 20 томах покірник — Покірник, -ка м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198. Словник української мови Грінченка