Словник української мови у 20 томах

покірник

ПОКІ́РНИК, а, ч.

Покірний комусь чоловік.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. покірник — див. покірний  Словник синонімів Вусика
  2. покірник — -а, ч. Покірний комусь чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покірник — Покірник, -ка м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний. К. Псал. 198.  Словник української мови Грінченка