Великий тлумачний словник сучасної мови

покірно

покі́рно

Присл. до покірний.

Покірно прошу заст. — а) шанобливе звертання до кого-небудь із проханням або запрошенням; б) (ірон.) вираз здивування, нерозуміння.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покірно — покі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. покірно — ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Панас Мирний); Вона покірно зносила його деспотизм (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. покірно — Покі́рно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. покірно — ПОКІ́РНО. Присл. до покі́рний. Бичок покірно стояв, струшуючи шкурою, і знай поривався лизнути Івасеву руку (Мирний, IV, 1955, 10); Вона покірно зносила його деспотизм (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах