Великий тлумачний словник сучасної мови

покірність

покі́рність

-ності, ж.

Властивість за знач. покірний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покірність — [поук’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  2. покірність — покі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. – А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Г.  Словник української мови у 20 томах
  4. покірність — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст.  Словник синонімів української мови
  5. покірність — Покі́рність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. — А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах
  7. покірність — Покірність, -ности ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376.  Словник української мови Грінченка