покірність

Покірність, -ности

ж. Покорность; кротость. Покірность твоя жизні і здоров'я мені придасть. Котл. Н. П. 376.

Значення в інших словниках

1. покірність — [поук’ірн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
2. покірність — -ності, ж. Властивість за знач. покірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покірність — покі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. – А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. покірність — ПОКО́РА (беззаперечна готовність виконувати чужі накази, розпорядження, вимоги і т. ін.), ПОКІ́РНІСТЬ, ПОКІ́РЛИВІСТЬ, ПОСТУ́ПЛИВІСТЬ, ПІДЛЕ́ГЛІСТЬ, СЛУХНЯ́НІСТЬ, ПОСЛУХ, ПОСЛУХА́ННЯ заст.; СМИРЕ́ННЯ, СМИРЕ́ННІСТЬ, РЕЗИҐНА́ЦІЯ книжн., СМИРЕ́НСТВО заст.  Словник синонімів української мови
6. покірність — Покі́рність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. покірність — ПОКІ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. покі́рний. — А за її добрість, за її смирноту, покірність треба їй такого мужика, щоб їй був як отець (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах