покіс

покі́с

-косу, ч.

1》 Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін.

2》 Місце, де косять.

Значення в інших словниках

1. покіс — див. хліб  Словник синонімів Вусика
2. покіс — покі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. покіс — ПОКІ́С, ко́су, ч. 1. Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Микола Чернявський); Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках...  Словник української мови у 20 томах
4. покіс — ПОКІ́С (смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін.), ПОЛІ́Г діал. Вже ось кілька днів зустрічають лісняківці схід сонця в степу на гарячих покосах (І. Цюпа); Передзвонили коси толічками, царинками, пологи умережили вбочча.. (Г. Хоткевич).  Словник синонімів української мови
5. покіс — Покі́с, -ко́су, на -ко́сі; -ко́си, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. покіс — ПОКІ́С, ко́су, ч. 1. Смуга скошеної трави, збіжжя і т. ін. Недавно був ще сінокіс, І знов косар дзвенить косою, І знов трудящою рукою Кладе в житах новий покіс (Черн.  Словник української мови в 11 томах
7. покіс — Покіс, -ко́су м. Покосъ. Косарики косять, а вдівочка похожає, дрібними сльозами покоси поливає. Мет. 315.  Словник української мови Грінченка