полетіти
полеті́ти
-ечу, -етиш, док.
1》 Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.).
|| Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.).
|| Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.).
|| розм. Почати переміщатися в повітрі під дією зовнішнього чинника.
2》 перен., розм. Почати стрімко пересуватися, переміщатися; стрімко побігти, поїхати і т. ін.; понестися.
3》 перен. Почати швидко поширюватися, розповсюджуватися (про чутки, вісті і т. ін.).
|| Полинути, рознестися в повітрі (про слова, звуки і т. ін.).
|| Бути спішно відправленим, відісланим куди-небудь.
4》 перен. Почати швидко минати, збігати (про час).
5》 розм. Утративши опору, рівновагу, зірвавшись звідкись, відділившись від чого-небудь, упасти, звалитися.
|| Почати падати; посипатися (про все чи багато чого-небудь).
6》 перен., розм. Втратити (місце роботи, посаду і т. ін.).
7》 перен., розм. Зробитися непридатним; зруйнуватися, зіпсуватися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови