Значення в інших словниках
-
поличчя —
див. лице
Словник синонімів Вусика
-
поличчя —
поли́ччя іменник середнього роду портрет, фотографія розм., арх.
Орфографічний словник української мови
-
поличчя —
ПОЛИ́ЧЧЯ, я, с., розм., заст. Портрет; фотографія. Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (М. Коцюбинський).
Словник української мови у 20 томах
-
поличчя —
ПОРТРЕ́Т (мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини, рідше групи людей), О́БРАЗ, ПОЛИ́ЧЧЯ розм., ПАРСУ́НА заст. В їдальні поруч з портретом батька урочисто пристроїли і мамин образ (В.
Словник синонімів української мови
-
поличчя —
ПОЛИ́ЧЧЯ, я, с., розм., заст. Портрет; фотографія. Жалую, що не можу зараз послати Вам свого поличчя, бо ще не встиг сфотографуватися (Коцюб., III, 1956, 124).
Словник української мови в 11 томах
-
поличчя —
Поличчя, -чя с. Портретъ. Посилаю тепер тобі, друже мій єдиний, своє поличчя. (О. 1861. X. 8).
Словник української мови Грінченка