полковий
полкови́й
-а, -е.
Прикм. до полк 1), 2), 4).
Полкова Рада іст. — на Лівобережній Україні в 17-18 ст. – орган полкового самоврядування в козацькому війську.
Полковий суд іст. — на Україні в 17-18 ст. – суд на території полку, що розглядав кримінальні та цивільні справи рядового козацтва, сотенної старшини.
|| Належний полкові.
|| у знач. ім. полковий, -вого, ч., заст. Офіцер полку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови