полковництво

полко́вництво

-а, с.

Посада полковника (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. полковництво — полко́вництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). – Уже й чуприна біла, .. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). — Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).  Словник української мови в 11 томах
4. полковництво — Полко́вництво, -ва с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.  Словник української мови Грінченка