полковництво

Полко́вництво, -ва

с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.

Значення в інших словниках

1. полковництво — -а, с. Посада полковника (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полковництво — полко́вництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). – Уже й чуприна біла, .. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
4. полковництво — ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.). — Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).  Словник української мови в 11 томах