Словник української мови Грінченка

полковницький

Полко́вницький, -а, -е

Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. полковницький — -а, -е. Прикм. до полковник. || Належний полковникові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полковницький — полко́вницький прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. полковницький — ПОЛКО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до полко́вник. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. полковницький — Полко́вницький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полковницький — ПОЛКО́ВНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до полко́вник. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником (П. Куліш, Вибр.  Словник української мови в 11 томах