полковництво
ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.).
— Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЛКО́ВНИЦТВО, а, с. Посада полковника (у 2 знач.).
— Уже й чуприна біла,.. доживав би віку на полковництві: так, отже, захотілося на старість гетьманувати (П. Куліш, Вибр., 1969, 56).
Словник української мови (СУМ-11)