Великий тлумачний словник сучасної мови

половити

I пол`овити-влю, -виш, недок., перех., зах.

Зшивати нашвидкуруч.

II полов`ити-ловлю, -ловиш; мн. половлять; док., перех.

1》 Зловити всіх чи багатьох.

2》 Ловити якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. половити — полови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. половити — ПОЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. поло́влять; док., кого. 1. Зловити всіх або багатьох. Дяк і паламар половили всіх ворон і прив'язали кожній до ноги довгий мотузок, кінець якого тримав панотець (з казки); Погоничі половили коней і позапрягали (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. половити — ПОЛОВИ́ТИ, ловлю́, ло́виш; мн. поло́влять; док., перех. 1. Зловити всіх або багатьох. Дяк і паламар половили всіх ворон і прив’язали кожній до ноги довгий мотузок, кінець якого тримав панотець (Казки Буковини..  Словник української мови в 11 томах
  4. половити — Половити, -влю́, -виш гл. Поймать; переловить, выловить. Взяли коника половили. Чуб. V. 799. Коли б половили щуку велику. Рудч. Ск. І. 81. Як рибу в сак, половив. Ном. № 1649. Чи половила вже курчата? Харьк. --------------- Половити, -влю, -виш гл. Сметывать, сшивать на живую нитку. Шух. І. 153.  Словник української мови Грінченка