половіти

полові́ти

-іє, недок.

1》 Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.).

2》 Втрачаючи інтенсивність кольору, робитися блідо-жовтим.

Значення в інших словниках

1. половіти — див. ЖОВТІТИ.  Словник синонімів Караванського
2. половіти — див. дозрівати  Словник синонімів Вусика
3. половіти — полові́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. половіти — ПОЛОВІ́ТИ, і́є, недок. 1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (М.  Словник української мови у 20 томах
5. половіти — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
6. половіти — ПОЛОВІ́ТИ, і́є, недок. 1. Достигаючи, набувати жовтого кольору, ставати жовтим (про пшеницю, жито і т. ін.). Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси, ячмені почали половіти (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
7. половіти — Половіти, -вію, -єш гл. Желтѣть (о хлѣбахъ). Із-за гори вітер віє, жито половіє. Чуб. V. 169. Округи мене то жито половіє, а купка льону голубо цвіте. МВ. І. 14.  Словник української мови Грінченка