полохливий

полохли́вий

-а, -е.

Який легко полохається.

|| Який виражає страх, переляк.

|| Пройнятий страхом, переляком.

|| Сповнений занепокоєння, хвилювання і т. ін.; неспокійний, тривожний.

Значення в інших словниках

1. полохливий — Лякливий, полохкий, (кінь) харапудливий; п! БОЯЗКИЙ.  Словник синонімів Караванського
2. полохливий — див. боязкий  Словник синонімів Вусика
3. полохливий — полохли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. полохливий — ПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який легко полохається. – Ху! .. Бодай вас, Хомо, як налякали .. Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна, ..  Словник української мови у 20 томах
5. полохливий — не з полохли́вих (полохки́х). Сміливий, небоязкий. Парубок був не з полохливих. — Та що це таке .. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко); — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський).  Фразеологічний словник української мови
6. полохливий — БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.  Словник синонімів української мови
7. полохливий — Полохли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. полохливий — ПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який легко полохається. — Ху!.. Бодай вас, Хомо, як налякали.. Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (Коцюб., II, 1955, 34); Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна,..  Словник української мови в 11 томах
9. полохливий — Полохливий, -а, -е Пугливый, робкій. Голуб полохливий. К. Досв. 140. Шкодливий як кішка, а полохливий як заєць.  Словник української мови Грінченка