Великий тлумачний словник сучасної мови

полохливо

полохли́во

Присл. до полохливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полохливо — полохли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. полохливо — ПОЛОХЛИ́ВО. Присл. до полохли́вий. Він виглянув у сіни, причинив двері й усе полохливо оглядався на всі боки (І. Нечуй-Левицький); Даремно ворог б'є на сполох полохливо, – його безсилий дзвін стихає на горах... (В. Сосюра); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  3. полохливо — ПОЛОХЛИ́ВО. Присл. до полохли́вий. Він виглянув у сіни, причинив двері й усе полохливо оглядався на всі боки (Н.-Лев., III, 1956, 156); Даремно ворог б’є на сполох полохливо, — його безсилий дзвін стихає на горах… (Сос., І, 1957, 53); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. полохливо — Полохливо нар. Пугливо, робко.  Словник української мови Грінченка