поляканий

поля́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до полякати 1).

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. поляканий — поля́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поляканий — ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поляка́ти 1. * Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм – Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Д. Павличко); // у знач. прикм. Полякані люди одступають у ліс (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
3. поляканий — ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поляка́ти 1. *Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм — Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Павл., Пальм. віть, 1962, 14); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах