поляканий

ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поляка́ти 1.

* Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм – Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Д. Павличко);

// у знач. прикм.

Полякані люди одступають у ліс (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. поляканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до полякати 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поляканий — поля́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. поляканий — ПОЛЯ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поляка́ти 1. *Образно. Як поллється з літаків напалм На полякане до смерті листя й квіти, Не втечу з-під гордовитих пальм — Тут за їхнє щастя я готов згоріти! (Павл., Пальм. віть, 1962, 14); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах